1. Великий тлумачний словник сучасної мови

імунний

іму́нний

-а, -е, мед., біол.

1》 Несприйнятливий до інфекційних хвороб чи отрут.

2》 Який створює імунітет (у 1 знач.).

|| Признач. для імунізації.

Імунна відповідь — реакція організму на антигенний подразник.

Імунна система — складна система, функції якої полягають у захисті організму від інфекції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імунний — (до хвороби) несприйнятливий; (- сироватку) здатний імунізувати. Словник синонімів Караванського
  2. імунний — [імун:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. імунний — (мед.) невразливий, відпорний Словник чужослів Павло Штепа
  4. імунний — іму́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. імунний — іму́нний (від лат. immunis – вільний, позбавлений чогось) той, що не піддається захворюванню на інфекційну хворобу чи стійкий до впливу отруйних речовин (плазунів або комах). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. імунний — Іму́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. імунний — ІМУ́ННИЙ, а, е, мед., біол. 1. Несприйнятливий до інфекційних хвороб або отрут. Деякі ссавці та птахи від природи імунні проти зміїної отрути й поїдають отруйних змій (Визначник земноводних.., 1955, 79). 2. Який створює імунітет (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах