1. Орфоепічний словник української мови

інвентар

інвента́р

[інвеинтар]

-ар'у, ор. -арем, м. (на) -ар'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інвентар — Інвента́р: — господарські описи в духовних, шляхетських, королівських і міських маєтках, складені власниками або орендарями;в ці майнові книги записувались панські і селянські грунти та майно; в них визначалося... Словник з творів Івана Франка
  2. інвентар — Інвента́р, инвента́р. Власність. Власностию (інвентарем) товариства є слідуючі річи:1. Книга протоколів; 2. 2 книжочці касові; 3. Печатка товариства; 4. 10 примірників статута; 5. Старі акта. 6. Бібліотека, вказана вгорі (Звідомл., 1914, 47) // див. Українська літературна мова на Буковині
  3. інвентар — Майно, майноопис, виряд, реманент Словник чужослів Павло Штепа
  4. інвентар — рос. инвентарь (від латин. inventarium — опис) — 1. Сукупність матеріальних цінностей, майно будь-якої установи чи підприємства. 2. Точний опис майна. Eкономічна енциклопедія
  5. інвентар — інвента́р 1 іменник чоловічого роду сукупність певних предметів інвента́р 2 іменник чоловічого роду список рідко Орфографічний словник української мови
  6. інвентар — Я, ч. Статеві органи (частіше — чоловічі). Штани поправ, а то інвентар вивалюється. Словник сучасного українського сленгу
  7. інвентар — -ю, ч. 1》 Сукупність господарських або інших предметів, що входять до складу майна якого-небудь господарства, підприємства чи установи. 2》 заст. Список майна, особливо рухомого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. інвентар — інвента́р (від лат. inventarium – опис) 1. Сукупність матеріальних цінностей, майно будь-якої установи чи підприємства. 2. Точний опис майна. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. інвентар — ІНВЕНТА́Р (сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності); РЕМАНЕ́НТ (у сільському господарстві). — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. Словник синонімів української мови
  10. інвентар — Інвента́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. інвентар — ІНВЕНТА́Р, я́, ч. 1. Сукупність господарських або інших предметів, що входять до складу майна якого-небудь господарства, підприємства або установи. Словник української мови в 11 томах