1. Орфоепічний словник української мови

інтелектуал

інтелектуа́л

[інтеилеиктуал]

-ла, м. (на) -лов'і/ -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтелектуал — див. розумний Словник синонімів Вусика
  2. інтелектуал — Інтелігент Словник чужослів Павло Штепа
  3. інтелектуал — інтелектуа́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. інтелектуал — -а, ч. 1》 Людина з високо розвиненим інтелектом, яка займається вишуканою розумовою, духовною діяльністю. 2》 Людина розумової, інтелектуальної праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інтелектуал — ІНТЕЛЕКТУА́Л, а, ч. Людина з високо розвиненим інтелектом. Герої Ю. Шовкопляса, як правило, інтелектуали, тож письменник розкриває перед читачем їхні думки, дає можливість читачеві самому стежити за складним процесом зародження й розвитку тієї чи іншої думки (Літ. Укр., 11.I 1963, 3). Словник української мови в 11 томах