1. Орфоепічний словник української мови

інтелігент

інтеліге́нт

[інтеил'ігент]

-нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтелігент — інтеліге́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. інтелігент — -а, ч. Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтелігент — ІНТЕЛІГЕ́НТ, а, ч. Той, хто належить до інтелігенції (у 1 знач.). Робота інтелігента серед темної народної маси.. — от що служить темою більших Франкових повістей (Коцюб. Словник української мови в 11 томах