інфаркт

Значення в інших словниках

1. інфаркт — (мед.) кровозупин Словник чужослів Павло Штепа
2. інфаркт — інфа́ркт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. інфаркт — -у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. Білий інфаркт — інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інфаркт — інфа́ркт (від лат. infarcio – набиваю) змертвіння певної ділянки тканин будь-якого органа людини; виникає від припинення кровопостачання внаслідок закупорення чи звуження судин (напр., І. міокарда – м’язової стінки серця). Словник іншомовних слів Мельничука
5. інфаркт — Часткове змертвіння (некроз) тканин внаслідок закупорення просвіту артерії, без можливості швидкої компенсації порушень кровообігу, — і. міокарда (серця), рідше легені, нирки. Універсальний словник-енциклопедія
6. інфаркт — ІНФА́РКТ, у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. У хворого з серцевими захворюваннями нерідко виникають тяжкі ускладнення.. Словник української мови в 11 томах