1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інфаркт

інфа́ркт

-у, ч., мед.

Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання.

Білий інфаркт — інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях.

Інфаркт міокарда — захворювання, що характеризується утворенням ділянки некрозу в серцевому м'язі в зв'язку з порушенням коронарного кровообігу.

Ішемічний інфаркт — див. білий інфаркт.

Сечокислий інфаркт — інфаркт, що розвивається при захворюваннях, які супроводжуються масивним розпадом тканин.

Червоний інфаркт — інфаркт, що виникає в умовах декомпенсації кровообігу і венозного застою; характеризується зворотним током венозної крові в зону інфаркту, паралітичним розширенням судин і просочуванням зони інфаркту кров'ю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфаркт — [інфаркт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. інфаркт — (мед.) кровозупин Словник чужослів Павло Штепа
  3. інфаркт — інфа́ркт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. інфаркт — інфа́ркт (від лат. infarcio – набиваю) змертвіння певної ділянки тканин будь-якого органа людини; виникає від припинення кровопостачання внаслідок закупорення чи звуження судин (напр., І. міокарда – м’язової стінки серця). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інфаркт — Часткове змертвіння (некроз) тканин внаслідок закупорення просвіту артерії, без можливості швидкої компенсації порушень кровообігу, — і. міокарда (серця), рідше легені, нирки. Універсальний словник-енциклопедія
  6. інфаркт — ІНФА́РКТ, у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. У хворого з серцевими захворюваннями нерідко виникають тяжкі ускладнення.. Словник української мови в 11 томах