1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інфантилізм

інфантилі́зм

-у, ч.

1》 мед. Хвороблива недорозвиненість організму, що виявляється в збереженні в дорослому віці фізичної будови або рис характеру дитини.

Дистрофічний інфантилізм — інфантилізм, зумовлений порушенням харчування.

Загальний інфантилізм — інфантилізм, що характеризується затримкою росту і ваги при збереженні дитячих пропорцій тіла.

2》 перен. Підроблювання під рівень розумового розвитку дитини.

3》 перен. Відсутність зрілості, досвіду, затримка духовного розвитку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфантилізм — Збереження у дорослого індивіда особливостей дитячої поведінки, занижена самокритика, підвищена вимогливість до опіки щодо себе з боку інших людей, егоцентризм. англ. infantilism; нім. Infantilismus m=; угор. infantilizmus; рос. инфантилизм. Словник із соціальної роботи
  2. інфантилізм — інфантилі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. інфантилізм — інфантилі́зм (від лат. infantilis – дитячий) затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних рис, властивих дитячому вікові. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інфантилізм — ІНФАНТИЛІ́ЗМ, у, ч. 1. мед. Хвороблива недорозвиненість організму, що виявляється в збереженні в дорослому віці фізичної будови або рис характеру дитини. 2. перен. Підроблювання під рівень розумового розвитку дитини. Словник української мови в 11 томах