1. Орфографічний словник української мови

Бандера

Банде́ра

прізвище

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандера — (-и) ч. і ж.; частіше мн. бандери; жрм; ірон. Мешканець Західної України. // крим. Українець (як правило, про ув'язненого). БСРЖ, 49. Словник жарґонної лексики української мови
  2. бандера — Прапор, що вказує на приналежність судна до держави, торгового чи військово-морського флоту. Універсальний словник-енциклопедія