Брут

Брут

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Брут — бл. 85-42 до н.е., рим. політик; політичний противник Цезаря в громадянській війні (49-48 до н.е.); один з керівників змови проти Цезаря (44 до н.е.); після поразки під Філіппі здійснив самогубство. Універсальний словник-енциклопедія