Брут
бл. 85-42 до н.е., рим. політик; політичний противник Цезаря в громадянській війні (49-48 до н.е.); один з керівників змови проти Цезаря (44 до н.е.); після поразки під Філіппі здійснив самогубство.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Брут — Брут іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови