Вітовт

Ві́товт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Вітовт — 1350-1430, литовський кн., з 1401 вел. кн., син Кейстута; 1382-84 і 1390-92 воював разом з Тевтонським орденом проти Владислава II Яґайла; з 1392 під зверхністю останнього правитель Литви; консолідував державу... Універсальний словник-енциклопедія