Вітовт

1350-1430, литовський кн., з 1401 вел. кн., син Кейстута; 1382-84 і 1390-92 воював разом з Тевтонським орденом проти Владислава II Яґайла; з 1392 під зверхністю останнього правитель Литви; консолідував державу, ліквідував удільні князівства на руських землях; прихильник самостійності Вел. князівства Литовського; 1398 відступив Жмудь Тевтонському орденові; здобув вихід до Чорного м.; 1399 розбитий татарами над Ворсклою; воював з Московським князівством, захопив Смоленськ (1404); 1410 командувач литовсько-руських військ під Ґрюнвальдом; 1413 уклав з Польщею Городельську унію; впроваджував маґдебурзьке право.