1. Орфографічний словник української мови

Герцог

Ге́рцог

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ге́рцог

іменник чоловічого роду, істота

титул

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герцог — -а, ч. У Західній Європі – титул вищого дворянства, а також особа, яка має цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. герцог — ГЕ́РЦОГ, а, ч. У Західній Європі – титул вищого дворянства, а також особа, яка має цей титул. Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Т. Шевченко); Він мугикав арію герцога з “Ріголетто” (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. герцог — ге́рцог (нім. Herzog) 1. У давніх германців – виборний військовий вождь племені. 2. В період феодальної роздробленості – великий феодал. 3. Один з найвищих дворянських титулів у Західній Європі, що й досі зберігся в деяких країнах, напр. в Англії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. герцог — ГЕ́РЦОГ, а, ч. У Західній Європі — титул вищого дворянства, а також особа, що має цей титул. Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Шевч., І, 1951, 268); — От французькі маркізи, та герцоги, та королі — це інша річ! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах