Гординя

Значення в інших словниках

1. гординя — Славолюбство, кн. марнолюбство, марнославство, честолюбство, шанолюбство; ЖМ. ПИХА, <�порожній> гонор; н! АМБІЦІЯ. Словник синонімів Караванського
2. гординя — -і, ж., заст. 1》 Гордість (у 3 знач.). 2》 Чванлива, пихата людина. 3》 рідко. Те саме, що гордість 2). 4》 Тяжкий гріх у християнстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гординя — ГОРДИ́НЯ, і, ж., заст. 1. Гордість (у 3 знач.). Гординя людини її понижає, а честі набуває покірливий духом (Біблія. Пер. І. Огієнка); Я не дався лукавій гордині І вірним душею зостався родині (Я. Словник української мови у 20 томах
4. гординя — див. пихатий Словник синонімів Вусика
5. гординя — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
6. гординя — ГОРДИ́НЯ, і, ж., заст. 1. Гордість (у 3 знач.). Я не дався лукавій гордині І вірним душею зостався родині (Щог., Поезії, 1958, 268); Сказати б, гординя вселилася в отця Вікентія — так ні, в розмовах простий і довірливий більше... Словник української мови в 11 томах
7. гординя — Гординя, -ні ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Словник української мови Грінченка