1. Словник української мови у 20 томах

гординя

ГОРДИ́НЯ, і, ж., заст.

1. Гордість (у 3 знач.).

Гординя людини її понижає, а честі набуває покірливий духом (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Я не дався лукавій гордині І вірним душею зостався родині (Я. Щоголів);

Сказати б, гординя вселилася в отця Вікентія – так ні, в розмовах простий і довірливий більше, ніж треба в суєті мирській (М. Стельмах).

2. Чванлива, пихата людина.

– Чи правда, що тая гординя та в тебе закохався?.. (Марко Вовчок);

– Я знаю, як ви думаєте про мене. Сухар, черниця, гординя... Ні, друзі ви мої, ні, не так (М. Чабанівський).

3. рідко. Те саме, що го́рдість 2.

– З неї мусило б щось пишне, чудове вийти, гординя й честь і для нашого народу (О. Кобилянська);

Я гордий був. Принаймні хоч гордині ніхто не сміє збавити людині (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гординя — Славолюбство, кн. марнолюбство, марнославство, честолюбство, шанолюбство; ЖМ. ПИХА, <�порожній> гонор; н! АМБІЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  2. гординя — -і, ж., заст. 1》 Гордість (у 3 знач.). 2》 Чванлива, пихата людина. 3》 рідко. Те саме, що гордість 2). 4》 Тяжкий гріх у християнстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Гординя — Горди́ня іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. гординя — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  5. гординя — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. гординя — ГОРДИ́НЯ, і, ж., заст. 1. Гордість (у 3 знач.). Я не дався лукавій гордині І вірним душею зостався родині (Щог., Поезії, 1958, 268); Сказати б, гординя вселилася в отця Вікентія — так ні, в розмовах простий і довірливий більше... Словник української мови в 11 томах
  7. гординя — Гординя, -ні ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Словник української мови Грінченка