1. Орфографічний словник української мови

Грабина

Гра́бина

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

граби́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабина — -и, ж. Одне дерево граба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грабина — ГРАБИ́НА, и, ж. 1. Дерево граба. Затремтить міцна грабина Од коріння до вершка, На сніги зернисті, сині, Боком падає, важка (М. Стельмах); // Деревина цього дерева. А кийочок у мене добрий був – із грабини (А. Словник української мови у 20 томах
  3. грабина — ГРАБИ́НА, и, ж. Одне дерево граба. Затремтить міцна грабина Од коріння до вершка, На сніги зернисті, сині, Боком падає, важка (Стельмах, Жито.., 1954, 79); // у знач. збірн. Грабові дерева. А справа і зліва ліс чорний та темний, грабина, як свічки (Свидн., Люборацькі, 1955, 144). Словник української мови в 11 томах