1. Орфографічний словник української мови

Гільберт

Гі́льберт 1

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Гі́льберт 2

іменник чоловічого роду, істота

ім'я

∗∗∗

гі́льберт

іменник чоловічого роду

одиниця магніторушійної сили

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гільберт — -а, ч., фіз. Одиниця магніторушійної сили й різниці магнітних потенціалів у СГС системі одиниць (Гі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гільберт — ГІ́ЛЬБЕРТ, а, ч., фіз. Одиниця магніторушійної сили й різниці магнітних потенціалів. Термін “гільберт” утворено від імені англійського фізика XVI ст. Вільяма Гільберта (з наук.-попул. літ.); Спеціальне слово “гільберт” застосовують у фізиці, зокрема в теорії та практиці магнітних явищ (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. гільберт — гі́льберт одиниця магніторушійної сили й різниці магнітних потенціалів у СГС системі одиниць. Від прізвища англійського фізика У Гільберта. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Гільберт — (Hilbert) Давид, нім. математик, 1862-1943, дослідження у галузі геометрії та математичної логіки, теорії інтегральних рівнянь, проблем математичної фізики; 1923 представив список 23 нерозв'язаних математичних проблем (проблеми Г.). Універсальний словник-енциклопедія
  5. Гільберт — див. Гільберт, Давід Філософський енциклопедичний словник