Діоклетіан

Діоклетіа́н

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Діоклетіан — Після 230-316, 284-305 рим. імператор; запровадив новий адміністративний поділ, реформу грошової системи і війська; розвивав військове (фортифікації) і міське (терми Д. у Римі) будівництво; переслідував християн; 305 добровільно відрікся від престолу, осів у Далмації (палац Д. у Спліті). Універсальний словник-енциклопедія