діоксан
діокса́н
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діоксан — -у, ч. Циклічний простий ефір, що застосовується як розчинник для ацетилцелюлози, смол, каучуків, мінеральних масел тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діоксан — ДІОКСА́Н, у, ч., хім. Циклічний простий ефір. За екстракційним методом волога вилучається із зразка матеріалу водовбирною рідиною (спирт, діоксан) (з наук. літ.); Діоксан застосовується в органічній хімії як розчинник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах