діоксан
діокса́н
-у, ч.
Циклічний простий ефір, що застосовується як розчинник для ацетилцелюлози, смол, каучуків, мінеральних масел тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діоксан — діокса́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діоксан — ДІОКСА́Н, у, ч., хім. Циклічний простий ефір. За екстракційним методом волога вилучається із зразка матеріалу водовбирною рідиною (спирт, діоксан) (з наук. літ.); Діоксан застосовується в органічній хімії як розчинник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах