1. Орфографічний словник української мови

Козелець

Козеле́ць

іменник чоловічого роду

місто в Україні

∗∗∗

козе́лець

іменник чоловічого роду

рослина

частіше вживається у множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козелець — див. козельці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. козелець — КОЗЕ́ЛЕЦЬ див. козе́льці. Словник української мови у 20 томах
  3. козелець — Дво- або трирічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, овочева та кормова культура, поширена в Середземномор'ї, вирощують задля їстівного (у вареному вигляді) тонкого кореня; медонос. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Козелець — Козе́лець, -зе́льця, -цеві, в -ці (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козелець — КОЗЕ́ЛЕЦЬ див. козе́льці. Словник української мови в 11 томах
  6. козелець — Козелець, -льця м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = козелок. Словник української мови Грінченка