1. Словник української мови в 11 томах

козелець

КОЗЕ́ЛЕЦЬ див. козе́льці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Козелець — Козеле́ць іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. козелець — див. козельці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козелець — КОЗЕ́ЛЕЦЬ див. козе́льці. Словник української мови у 20 томах
  4. козелець — Дво- або трирічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, овочева та кормова культура, поширена в Середземномор'ї, вирощують задля їстівного (у вареному вигляді) тонкого кореня; медонос. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Козелець — Козе́лець, -зе́льця, -цеві, в -ці (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. козелець — Козелець, -льця м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = козелок. Словник української мови Грінченка