1. Орфографічний словник української мови

Колодій

Колоді́й

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

коло́дій

іменник чоловічого роду

густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті

колоді́й 1

іменник чоловічого роду

ніж

діал.

колоді́й 2

іменник чоловічого роду, істота

колісник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодій — див. ніж Словник синонімів Вусика
  2. колодій — -ю, ч. Густий клейкий розчин нітратів клітковини на ефірі та спирті, з випаровуванням яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медицині, фотографуванні й т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колодій — КОЛОДІ́Й¹, я́, ч., діал. Те саме, що колода́ч. Ся поясина з ножем колодієм у піхві була єдиним скарбом і маєтком Остаповим... (Ганна Барвінок); Надвечір Катерина вертала з лісу, куди ходила по суховій. Словник української мови у 20 томах
  4. колодій — коло́дій (від грец. κολλώδης – клейкий, в’язкий) спиртово-ефірний розчин нітроцелюлози; безбарвна прозора або жовтувата рідина з запахом ефіру. Застосовують у медицині, хімії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. колодій — Колоді́й, -дія́, -діє́ві; -дії́, -дії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колодій — КОЛО́ДІЙ, ю, ч. Густий клейкий розчин клітковини на ефірі та спирті, при випаровуванні яких утворюється тонка прозора плівка; використовується в медицині, фотографуванні і т. ін. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості.. Словник української мови в 11 томах
  7. колодій — Колодій, -дія м. 1) Колесникъ. Левч. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. Гол. II. 470. 2) = колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. Хата, 122. 8) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. Ном. № 528. справляти колодія́. Словник української мови Грінченка