1. Орфографічний словник української мови

Комі

Ко́мі

іменник жіночого роду

республіка в складі Росії

∗∗∗

ко́мі 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця національності

ко́мі 2

іменник жіночого роду

мова

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комі — невідм., ч., ж. і мн. Одна з народностей Півночі Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комі — КО́МІ, невідм. ч., ж. і мн. Народ, що становить основне населення Республіки Комі Російської Федерації. Княжі й боярські погости стоять скрізь – на Воді, Неві, Онезі, в племенах саамських, ненецьких, комі (С. Скляренко); Комі – народ скупий на слова. Словник української мови у 20 томах
  3. Комі — У Росії, на зх. схилах Уральських гір; 415,9 тис. км2, 1,2 млн. мшк.; столиця Сиктивкар; комі 23%, росіяни 58% та ін.; міське населення 76%. Універсальний словник-енциклопедія
  4. комі — Комі́ (фр.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. комі — КО́МІ, невідм. Народ, що становить основне населення Комі АРСР. Мова комі. Словник української мови в 11 томах