1. Орфографічний словник української мови

Кучер

Ку́чер

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ку́чер 1

іменник чоловічого роду, істота

фурман

розм.

ку́чер 2

іменник чоловічого роду

волосся

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучер — Візник, фірман, хурман, машталір, погонич, поганяйло; В-Й їздовий; (балагули) з. балагула. Словник синонімів Караванського
  2. кучер — див. візник; волосся Словник синонімів Вусика
  3. кучер — I -а, ч., розм. Те саме, що візник 1). II див. кучері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кучер — 1. погонич, візник, машталір див. фірман, фурман 2. це волосся Словник чужослів Павло Штепа
  5. кучер — КУ́ЧЕР¹, а, ч., розм. Те саме, що візни́к 1. Він прямо поступив у двір, і новий пан зробив його кучером (Панас Мирний); Сержант сів зліва, міліціонер справа, другий міліціонер – за кучера, а валізку Андрієву поклали посередині (І. Словник української мови у 20 томах
  6. кучер — Ку́чер, -ра; -чері́, -рі́в (фурман) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кучер — КУ́ЧЕР¹, а, ч., розм. Те саме, що візни́к 1. Він прямо поступив у двір, і новий пан зробив його кучером (Мирний, І, 1954, 300); Геннадій провів гостя в будинок і наказав кучерові готувати тарантас (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  8. кучер — Кучер, -ра и кучеръ, -ря м. Кучеръ. Харьк. г. Г. Барв. 470. Словник української мови Грінченка