1. Орфографічний словник української мови

Лукулл

Луку́лл

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лукулл — бл. 110-56 до н.е., рим. полководець, прибічник Сулли; переміг Мітридата VI Евпатора — царя Понтійського; прославився багатствами (сади Л. в Римі), розкішним життям (т.зв. Лукуллові бенкети), а також колекціонерством (книги, твори мистецтва). Універсальний словник-енциклопедія
  2. Лукулл — Луку́лл, -лла (римлянин). Правописний словник Голоскевича (1929 р.)