1. Універсальний словник-енциклопедія

Лукулл

бл. 110-56 до н.е., рим. полководець, прибічник Сулли; переміг Мітридата VI Евпатора — царя Понтійського; прославився багатствами (сади Л. в Римі), розкішним життям (т.зв. Лукуллові бенкети), а також колекціонерством (книги, твори мистецтва).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лукулл — Луку́лл іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Лукулл — Луку́лл, -лла (римлянин). Правописний словник Голоскевича (1929 р.)