Любава

Люба́ва

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Любава — слов.; від люб- (любов). Любавонька, Любавочка, Любавка, Лкзба... (див. ще Любов). І він обняв за плечісвоїх коханих дочок —Малушку-сміхотушку,рум'яний колобочок,і мовчазну Любаву,красуню синьооку,немов очеретинку,тендітну та високу (В. Малик). Власні імена людей. Словник-довідник