Любава
слов.; від люб- (любов).
Любавонька, Любавочка, Любавка, Лкзба...
(див. ще Любов).
І він обняв за плечісвоїх коханих дочок —Малушку-сміхотушку,рум'яний колобочок,і мовчазну Любаву,красуню синьооку,немов очеретинку,тендітну та високу (В. Малик).
Джерело:
Власні імена людей. Словник-довідник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Любава — Люба́ва іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови