Любим

слов.; д.-рус. любимь — любимий. Любомир слов.; від люб- (любов) і мир- (мирний, мир). Любомирко, Лкзбко, Лкібчик, Любцьо; Мирко.

Секретар сільради Любомир Цимбалюк делікатно перетнув його шлях (В. Нестайко).