Любим
Люби́м
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Любим — слов.; д.-рус. любимь — любимий. Любомир слов.; від люб- (любов) і мир- (мирний, мир). Любомирко, Лкзбко, Лкібчик, Любцьо; Мирко. Секретар сільради Любомир Цимбалюк делікатно перетнув його шлях (В. Нестайко). Власні імена людей. Словник-довідник