1. Орфографічний словник української мови

Мерефа

Мере́фа

іменник жіночого роду

місто в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мерефа — М. у Харківській обл., 30 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, машинобудування, легкої, харчової промисловості; залізничний вузол; центр аграрної науки (науково-дослідний інститут овочівництва і баштанництва); козацьке поселення з XVII ст.; з М. походить кошовий отаман Іван Сірко. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Мерефа — Мере́фа, -фи, -фі (станція); мере́ф’янський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)