Орест
Оре́ст
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орест — -а, ч. У грецькій міфології – син Агамемнона та Клітемнестри, який вбив матір та її коханця Егісфа за те, що вони вбили його батька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Орест — (Зеров) Михайло, 1890-1941, укр. поет і літературознавець; належав до літературної групи неокласиків; збірки поезій (Камена), літературно-критичні праці (Нове укр. письменство, Леся Українка, До джерел); переклади лат. і франц. поезії; редактор низки видань класичної літератури. Універсальний словник-енциклопедія