орест
оре́ст
-а, ч.
У грецькій міфології – син Агамемнона та Клітемнестри, який вбив матір та її коханця Егісфа за те, що вони вбили його батька.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Орест — Оре́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Орест — (Зеров) Михайло, 1890-1941, укр. поет і літературознавець; належав до літературної групи неокласиків; збірки поезій (Камена), літературно-критичні праці (Нове укр. письменство, Леся Українка, До джерел); переклади лат. і франц. поезії; редактор низки видань класичної літератури. Універсальний словник-енциклопедія