1. Орфографічний словник української мови

Орлик

О́рлик 1

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

О́рлик 2

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

о́рлик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орлик — див. коханий Словник синонімів Вусика
  2. орлик — -а, ч. Зменш. до орел 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орлик — О́РЛИК, а, ч. Зменш. до оре́л 1, 3. Він одбив у степового орлика покалічену пташку, вирвав її від смерті (В. Кучер); – Що ж, мій орлику! що з сього нашого женихання буде? (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. Орлик — див. Орлик, Пилип Філософський енциклопедичний словник
  5. орлик — О́РЛИК, а, ч. Зменш. до оре́л 1, 3. Він одбив у степового орлика покалічену пташку, вирвав її від смерті (Кучер, Трудна любов, 1960, 592); — Що ж, мій орлику! що з сього нашого женихання буде? (Кв.-Осн., II, 1956, 447). Словник української мови в 11 томах
  6. орлик — Орлик, -ка м. 1) ум. отъ орел. 2) мн. раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. см. оксамит. Словник української мови Грінченка