1. Орфографічний словник української мови

Палестина

Палести́на

іменник жіночого роду

країна

∗∗∗

палести́на

іменник жіночого роду

місцевість, край

арх., частіше вживається з означенням і в множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палестина — -и, ж. 1》 Історична область на Близькому Сході між Ліваном, Сирійською пустелею, Середземним і Мертвим морями; нині – територія Ізраїлю та гіпотетичної арабської держави. 2》 перев. мн., з означ., заст. Місцевість, край. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. палестина — ПАЛЕСТИ́НА, и, ж., перев. мн., з означ., заст. Місцевість, край. Про можливість повернення Дмитра Прокоповича до рідних палестин поголоска пішла вже давно (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
  3. Палестина — Історична країна на Близькому Сх., в Ізраїлі та Йорданії; теп. П. називають територію між узбережжям Середземного м. на зх. і долиною Йордану та Мертвим м. на сх.; 27 тис. км2; височинна; клімат сухий субтропічний; гол. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Палестина — Палести́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. палестина — ПАЛЕСТИ́НА, и, ж., перев. мн., з означ., заст. Місцевість, край. Про можливість повернення Дмитра Прокоповича до рідних палестин поголоска пішла вже давно (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 77). Словник української мови в 11 томах