1. Орфографічний словник української мови

Пугач

Пу́гач

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

пу́гач

іменник чоловічого роду, істота

птах

пуга́ч

іменник чоловічого роду

іграшковий пістолет

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугач — I пуг`ач-а, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами. II п`угач-а, ч. Хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться дрібними гризунами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пугач — (птаха) гукач, гукар Словник чужослів Павло Штепа
  3. пугач — ПУГА́Ч, а́, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами, а також іронічна назва пістолета, револьвера. Хлопці поквапливо роздягалися. Словник української мови у 20 томах
  4. пугач — Птах з ряду совоподібних; селиться у лісах Євразії; довж. бл. 68 см; на голові 2 пір'яних вушка; рідкісний, охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пугач — ПУ́ГАЧ (птах), ПУГА діал., ПОГУ́ТЬКАЛО діал. Вночі на ту грушу пугач прилетів, щоб лякати своїм пугуканням бідних людей (П. Загребельний); Пуга десь у лісі сумно голосить (Ю. Федькович). Словник синонімів української мови
  6. пугач — Пу́гач, -ча, -чеві; -гачі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)