пугач
Пу́гач, -ча, -чеві; -гачі, -чів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Пугач — Пу́гач іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- пугач — I пуг`ач-а, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами. II п`угач-а, ч. Хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться дрібними гризунами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пугач — (птаха) гукач, гукар Словник чужослів Павло Штепа
- пугач — ПУГА́Ч, а́, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами, а також іронічна назва пістолета, револьвера. Хлопці поквапливо роздягалися. Словник української мови у 20 томах
- пугач — Птах з ряду совоподібних; селиться у лісах Євразії; довж. бл. 68 см; на голові 2 пір'яних вушка; рідкісний, охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
- пугач — ПУ́ГАЧ (птах), ПУГА діал., ПОГУ́ТЬКАЛО діал. Вночі на ту грушу пугач прилетів, щоб лякати своїм пугуканням бідних людей (П. Загребельний); Пуга десь у лісі сумно голосить (Ю. Федькович). Словник синонімів української мови