1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пугу

Пу́гу́! пу́гу-пу́гу! і пугу́-пугу́! виг.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугу — пу́гу́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пугу — пугу-пугу, виг. 1》 Звуконаслідування, що означає крик пугача або сича. 2》 Умовне привітання у запорізьких козаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пугу — ПУ́ГУ́, ПУ́ГУ́-ПУ́ГУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що передає крик пугача або сича. Ой злетів пугач да й на могилоньку, Да як пугу, дак пугу (П. Чубинський); Кругом по гаю щебечуть солов'ї, аж луна розлягається; деколи й пугач скаже своє смутне “пугу!” (П. Словник української мови у 20 томах