1. Орфографічний словник української мови

Самбір

Са́мбір

іменник чоловічого роду

місто в Україні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самбір — САМБІ́Р, бо́ру, ч. Рід дерева. Сікуть, рубають самбір-деревце, сікуть, рубають на Дунай пускають (Сл. Б. Грінченка); Жовнар каже: ходім, серце, у мій новий край; в мене ґанки мальовані, садами самбір (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. Самбір — М. у Львівській обл., райцентр, на березі р. Дністер; 41 тис. мшк.; парк XVIII ст.; міська ратуша (XVI ст.), собор Іоана Хрестителя (XVI-XVII ст.), Єзуїтська колегія (1756-59), собор св. Станіслава (XVIII ст.), церква Різдва Пресвятої Богородиці (XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  3. самбір — Самбір, -бо́ру м. Родъ дерева. Сікуть, рубають самбір-деревце, сікуть, рубають на Дунай пускають. Лукаш. 157. Жовнар каже: ходім, серце, у мій новий край: в мене ганки мальовані, садами самбір. Федьк. III. 109. Словник української мови Грінченка