Святогор
Святого́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Святогор — д.-рус.; від свят- (святий) і гор- (гора). Ім'я руського билинного богатиря. Святко, Святусь. Власні імена людей. Словник-довідник