1. Орфографічний словник української мови

Сиваш

Сива́ш

іменник чоловічого роду

Гниле море

∗∗∗

сива́ш

іменник чоловічого роду, істота

сивий кінь

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиваш — див. кінь; сивий Словник синонімів Вусика
  2. сиваш — -а, ч., розм. Кінь сивої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиваш — А, ч., розм. Кінь сивої масті. І з тих затятих здвоєних ночей на півнебес зажевріло б іржання чи сиваша чи привиду. (П-1:156). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. сиваш — СИВА́Ш, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? (Сл. Б. Грінченка); Із тих затятих здвоєних ночей на півнебес зажевріло іржання чи сиваша, чи привиду (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  5. сиваш — СИВА́Ш, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. сиваш — Сиваш, -ша м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Словник української мови Грінченка