1. Словник поетичної мови Василя Стуса

сиваш

сива́ш

А, ч., розм. Кінь сивої масті.

І з тих затятих здвоєних ночей

на півнебес зажевріло б іржання

чи сиваша чи привиду. (П-1:156).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сиваш — Сива́ш іменник чоловічого роду Гниле море Орфографічний словник української мови
  2. сиваш — див. кінь; сивий Словник синонімів Вусика
  3. сиваш — -а, ч., розм. Кінь сивої масті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сиваш — СИВА́Ш, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? (Сл. Б. Грінченка); Із тих затятих здвоєних ночей на півнебес зажевріло іржання чи сиваша, чи привиду (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  5. сиваш — СИВА́Ш, а́, ч., розм. Кінь сивої масті. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. сиваш — Сиваш, -ша м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218. Словник української мови Грінченка