1. Орфографічний словник української мови

Стадник

Ста́дни́к

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ста́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стадник — СТА́ДНИК, а, ч. 1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка). 2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді. Словник української мови у 20 томах
  2. стадник — -а, ч. 1》 заст. Пастух (перев. при табуні). 2》 діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стадник — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
  4. стадник — СТА́ДНИК, а, ч. 1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Греб., І, 1957, 57). 2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді. Словник української мови в 11 томах
  5. стадник — Стадник, -ка м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ. Словник української мови Грінченка