стадник
СТА́ДНИК, а, ч.
1. заст. Пастух (перев. при табуні).
Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Греб., І, 1957, 57).
2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Стадник — Ста́дни́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- стадник — СТА́ДНИК, а, ч. 1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Є. Гребінка). 2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді. Словник української мови у 20 томах
- стадник — -а, ч. 1》 заст. Пастух (перев. при табуні). 2》 діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стадник — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
- стадник — Стадник, -ка м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ. Словник української мови Грінченка