стадний
СТА́ДНИЙ, а, е.
1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо.
Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16);
Кулани — стадні тварини. Влітку й на початку осені табун складається з жеребця, самок та молодих тварин одно-дворічного віку (Знання.., 3, 1966, 28);
Вівці, як відомо, тварини стадні, а тому при правильному формуванні отар можна домогтися ефективності селекції (Хлібороб Укр., 4, 1965, 26);
// Власт. стаду, породжений життям у стаді.
З усіх методів спаровування птиці найбільш поширений метод стадного або вільного спаровування (Птахівн., 1955, 58);
Стадний інстинкт.
2. перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби.
Стадне почуття.
Значення в інших словниках
- стадний — ста́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- стадний — [стаднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- стадний — Отарний, гурмовий, юрмовий, юрбовий Словник чужослів Павло Штепа
- стадний — СТА́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (з наук. літ.); Кулани – стадні тварини. Словник української мови у 20 томах
- стадний — -а, -е. 1》 Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2》 перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови