стадний

Значення в інших словниках

1. стадний — ста́дний прикметник Орфографічний словник української мови
2. стадний — [стаднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
3. стадний — СТА́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (з наук. літ.); Кулани – стадні тварини. Словник української мови у 20 томах
4. стадний — -а, -е. 1》 Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. || Власт. стаду, породжений життям у стаді. Стадний інстинкт. 2》 перен. Який визначається несвідомим підкоренням індивідуальної поведінки поведінці юрби. Стадне почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стадний — СТА́ДНИЙ, а, е. 1. Який живе стадом, у стаді; який збирається в стадо. Людські стадні групи раннього палеоліту розвивали своє виробництво і знаряддя праці, удосконалювали звукову мову і мислення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 16); Кулани — стадні тварини. Словник української мови в 11 томах