Ханаан
Ханаа́н
іменник чоловічого роду
стародавня країна
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ханаан — Стародавня країна на сх. узбережжі Середземного м. (територія майбутньої Палестини, частини Сирії та Фінікії), заселена семітським населенням, яке на поч. II тис. до н.е. створило тут багато міст-держав; у Старому Заповіті — земля, обіцяна Богом ізраїльським племенам. Універсальний словник-енциклопедія