Ханаан

Ханаа́н

іменник чоловічого роду

стародавня країна

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ханаан — Стародавня країна на сх. узбережжі Середземного м. (територія майбутньої Палестини, частини Сирії та Фінікії), заселена семітським населенням, яке на поч. II тис. до н.е. створило тут багато міст-держав; у Старому Заповіті — земля, обіцяна Богом ізраїльським племенам. Універсальний словник-енциклопедія