Ханаан
Стародавня країна на сх. узбережжі Середземного м. (територія майбутньої Палестини, частини Сирії та Фінікії), заселена семітським населенням, яке на поч. II тис. до н.е. створило тут багато міст-держав; у Старому Заповіті — земля, обіцяна Богом ізраїльським племенам.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ханаан — Ханаа́н іменник чоловічого роду стародавня країна іст. Орфографічний словник української мови