Хорив
Хо́рив
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Хорив — А, ч. Згідно з літописами, один з засновників Києва, брат Кия. ...шукай Хоривів — нових кар скрижалі полишай для моря. (Т.1, кн.2:73). Словник поетичної мови Василя Стуса